бійниця

бійниця
Отвір для стрільби з ручної зброї в оборонній споруді, виконаний у вигляді вертикальної щілини в стіні мурованої або дерев'яної фортеці (порівн. машикулі).

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "бійниця" в других словарях:

  • завійниця — 1 іменник жіночого роду напад болю розм., рідко завійниця 2 іменник жіночого роду завірюха діал …   Орфографічний словник української мови

  • олійниця — 1 іменник жіночого роду підприємство; посуд олійниця 2 іменник жіночого роду, істота жук …   Орфографічний словник української мови

  • антирелігійниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • бакалійниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • батьковбійниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • благодійниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • вибійниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Війниця — іменник жіночого роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • воскобійниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • добродійниця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • забійниця — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»